Репозитарій НПУ  

   

Центр діаспори  

logo crd

   

АВ НПУ  

   

Наш логотип  

НПУ

   

   

   

1. Національний Педагогічний університет імені М. П. Драгоманова є активним суб'єктом європейського освітнього простору. Свідченням цього є понад 70 угод про співробітництво, які уклав університет з провідними вищими навчальними закладами і науковими центрами.

2. Викладачі НПУ імені М. П. Драгоманова беруть активну участь в різноманітних міжнародних конференціях, симпозіумах, літніх школах, «круглих столах» і інших наукових і науково-практичних заходах. Кожного місяця в університеті проходить 2 – 3 міжнародні конференції, або семінари.

3. Щороку понад 200 викладачів та студентів університету проходять стажування в зарубіжних партнерських вузах, освітніх і дослідницьких центрах.

4. На сьогодні в університеті виконується близько 30 міжнародних проектів.

5. Підтвердженням зростаючого авторитету НПУ імені М. П. Драгоманова на міжнародній освітянській ниві є тенденція щорічного збільшення кількості іноземних студентів. На сьогодні у нас навчається  понад 400 іноземних студентів із 26 країн світу.

Свідченням міжнародного визнання університету стало:

Прийняття університету індивідуальним членом Європейської Асоціації університетів, Міжнародної Асоціації університетів, Євроазійської Асоціації університетів;

Нагородження університету міжнародною нагородою „Європейська якість”, згідно рішення Вченої Ради Міжнародного університету м. Відня (Австрія) спільно з Номінаційним Комітетом Європейської Бізнес Асамблеї (м. Оксфорд, Велика Британія);

Обрання ректора університету президентом Асоціації ректорів педагогічних університетів Європи.

Координується міжнародна діяльність університету Відділом міжнародного співробітництва та євроїнтеграції.

Делегація Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова з 6 по 10 липня 2015 року взяла участь в Міжнародній конференції «Східне партнерство в сфері педагогічних інновацій в інклюзивній освіті» TEMPUS (INOVEST), що відбулась у м. Vadul-lui-Voda, Р. Молдова.

Morits 1   Почесний доктор філософії та професор у галузі зв’язків з громадськістю та комунікації Національного педагогічного університету імені М.П. Драгоманова Морітц Гунцінґер (м.Франкфурт-на-Майні, Німеччина) 4 лютого 2017 року на церемонії у соборі Браги був уведений до Королівського ордену Непорочного зачаття Діви Марії Вілла-Вікозської. Відзнака та диплом були вручені Його Королівською Високістю Дуарте Піу, герцогом Браганса і спадкоємцем корони Португалії. Серед гостей церемонії був спадкоємець покійного короля Руанди Юхі VI. Після інвеститури архієпископ Хорхе Ортіга, Предстоятель усього Піренейського півострову, відслужив Святу Месу.

 



Драгоманов Михайло Петрович (30 (18) вересня 1841, Гадяч, Полтавська область - 2 липня (20 червня) 1895, Софія) - український публіцист, історик, філософ, економіст, літературознавець, фольклорист, громадський діяч.   Один із організаторів "Старої громади" у Києві. Доцент Київського університету (1870-1876). Після звільнення за політичну неблагонадійність емігрував до Женеви, де очолював осередок української політичної еміграції (1876-1889). Професор Софійського університету (1889–1895).

Батьки М.Драгоманова, дрібнопомісні дворяни, нащадки козацької старшини, були освіченими людьми, поділяли ліберальні для свого часу погляди. «Я надто зобов’язаний своєму батьку, який розвив у мені інтелектуальні інтереси, з яким у мене не було морального розладу і боротьби...» — згадував пізніше Михайло Петрович. З 1849 по 1853 рік юнак навчався в Гадяцькому повітовому училищі, де, з-поміж інших дисциплін, виділяв історію, географію, мови, захоплювався античним світом. Продовжував своє навчання допитливий хлопець у Полтавській гімназії. Це були часи накопичення знань, розширення поля інтересів, захоплення новітніми політичними течіями. М.Драгоманов вражав викладачів своєю надзвичайною цілеспрямованістю, працьовитістю, освіченістю. Його сестра Ольга (майбутня письменниця Олена Пчілка, мати Лесі Українки) згадувала, що «книжок... Михайло перечитав ще в гімназії таку силу і таких авторів, що багато учнів середніх шкіл пізніших часів... здивувались би, почувши, що між тими авторами були й такі... як Шлосер, Маколей, Прескот, Гізо». Восени 1859 року М.Драгоманов вступає на історико-філологічний факультет Київського університету. Тут у нього з’являються значно ширші і більші можливості вдосконалювати свою загальну освіту, повніше і живіше знайомитися з тими суспільними і політичними процесами, що постійно зароджувалися у неспокійному студентському середовищі. Університет тих часів являв собою один із найважливіших осередків наукового, культурного і громадського життя. Значною мірою це була заслуга попечителя цього закладу, славетного хірурга М.Пирогова, який «допустив у Києві de facto академічну свободу, схожу на європейську». М.Драгоманов намагався встигати й органічно поєднувати процес навчання з практичною громадською роботою, на яку підштовхували розбуджені загальною ситуацією політичні настрої.

Етапним у справі становлення М.Драгоманова як політичного і громадського діяча став його виступ над труною Шевченка у Києві, коли прах великого Кобзаря перевозили до Чернечої гори. Слова, сказані тоді ще юним промовцем: «Кожний, хто йде служити народу, тим самим надіває на себе терновий вінець», — виявилися пророчими. У 1863 році М.Драгоманов стає членом Громади. Ці об’єднання виникали як форма пробудження свідомості національної інтелігенції до пізнання української літератури, історії, культури, народного побуту, права. Пізніше у 70-х рр. з’явилися нові, молоді Громади, в статутах яких уже стояло питання про «самостійне політичне існування» України з «виборним народним правлінням». З середини 60-х років становлення М.Драгоманова як ученого відбувається у тісному взаємозв’язку з його публіцистичною діяльністю. По суті, в цих роботах М.Драгоманова — історичних, етнографічних, філологічних, соціологічних — мимоволі відбувається зміщення акцентування на політичне підґрунтя означуваного питання. У 1871 році Київський університет відряджає М.Драгоманова за кордон. Замість запланованих двох років молодий учений пробув там майже три, відвідавши за цей час Берлін, Прагу, Відень, Флоренцію, Гайдельберг, Львів. Особливе місце в політично-публіцистичній діяльності М.Драгоманова посідає Галичина. Він був одним з перших, хто намагався розбудити галицьке громадське життя, піднести рівень суспільної свідомості. Трирічне закордонне турне М.Драгоманова було надзвичайно плідним для молодого вченого. Він тепер міг критично оглянути й оцінити свої переконання, зіставляючи їх з наочним західноєвропейським досвідом. Наступ реакції, повторне запровадження утисків проти відроджуваних проявів української культури змусили М.Драгоманова виїхати за кордон і стати політичним емігрантом. Восени 1875 року Михайло Петрович через Галичину та Угорщину вирушає до Відня з наміром створити там осередок національної політичної думки, започаткувати випуск української газети. Прогресивний громадсько-політичний збірник «Громада» М.Драгоманов створив у Женеві восени 1876р. Було видано п’ять томів збірника. Головна тема «Громади» — дати якнайбільше матеріалів для вивчення України і її народу, його духовних починань і устремлінь до свободи і рівності серед світової спільноти. З другої половини 80-х рр. М.Драгоманова запрошують до співпраці ряд провідних видань Галичини. Становлення і розвиток радикальних рухів у Західній Україні, за свідченням І.Франка, стало останньою і, мабуть, найбільшою радістю в житті Драгоманова. У 1889 році Михайла Петровича запрошують на кафедру загальної історії історико-філологічного факультету Софійського університету Болгарії. Ім’я М.Драгоманова асоціювалося в свідомості прогресивної громадськості з боротьбою слов’янських народів за свободу, автономію, братерство.

Виважений і проникливий політик М.Драгоманов мучився тією задушливою атмосферою у суспільстві, що склалася на теренах Російської імперії у ставленні до національних меншин. Це був період перед черговим тотальним наступом на вільнолюбний настрій народу. «Пригнічений стан духу значною мірою збільшується від усвідомлення печального стану справ в Україні», — так свідчила Леся Українка про останні дні життя М.Драгоманова. Тимчасові поліпшення загального стану сприяли сплескам творчого піднесення, але несподівана смерть від розриву аорти 20 червня 1895 року обірвала життя великого вченого і громадського діяча. Похований М.Драгоманов у Софії. Літературознавчі погляди М. Драгоманова М. Драгоманов у своїх наукових і літературно-критичних працях 70— 90-х років («Література російська, великоруська, українська і галицька», 1873—1874 pp.; «Листи на Наддніпрянську Україну», 1893— 1894 pp.; «Святкування роковин Шевченка в «руському обществі», 1873 p.; «Війна з пам'яттю про Шевченка», 1882 р.; «Т. Шевченко в чужій хаті його імені», 1893 р. та ін.) вимагав, щоб література неодмінно керувалася принципами вірності правді життя, відповідала своєму часові, сягала проблемами та героями глибин суспільного життя. Велике значення мала розробка Драгомановим концепції народності літератури. Він наголошував на історичності цієї категорії, яка, постійно розвиваючись, оновлюючи зміст і форму, виявляла глибоку чутливість до суспільних і естетичних потреб народу. Підтримуючи у творчості українських письменників справді народне, М. Драгоманов вів рішучу боротьбу проти псевдонародності, провінційності та обмеженості літератури. Одним з перших в українському літературознавстві М. Драгоманов звернувся до аналізу романтизму як напряму в мистецтві, що в попередні десятиліття відіграло позитивну роль у становленні національної літератури, викликавши зацікавленість до усної народної творчості, етнографії, міфології українців. Цим самим було підготовлено передумови для реалізму, який став домінувати в українській літературі другої половини XIX століття. Цікавою є сама концепція реалізму в естетиці М. Драгоманова, осердям якої є вимога безтенденційного, об'єктивного змалювання життя. Недооцінка переваг реалістичного способу відображення дійсності вела до того, що окремі українські письменники (наприклад О. Стороженко) малювали абстрактні схеми, а не живих людей, захоплювалися дидактизмом, у той час як художня творчість вимагає «виводити на сцену існуючі, а не видумані особи й становище». Досягнення реалізму в українській літературі вчений пов'язував з творчістю Тараса Шевченка, Марка Вовчка, Панаса Мирного, Івана Нечуя-Левицького, частково Юрія Федьковича. Займаючись порівняльним літературознавством, М.Драгоманов пропагував важливість загальнолюдських естетичних цінностей у розвиткові культури українського народу.

   

Короткі новини

Ще одна важка втрата для українського народу…

drach     На 82 році життя відійшов у кращий світ відомий український поет, перекладач, кіносценарист, літературний критик, член Наглядової ради НПУ імені М. П. Драгоманова Іван Драч.

 

Детальніше...

Рейтинг ВНЗ України "Топ-200 Україна 2018"

top 200       21 місце з 200 українських ЗВО та 1 місце серед педагогічних у цьому році посів Національний педагогічний університет імені М. П. Драгоманова в академічному рейтингу ВНЗ України "Топ-200 Україна 2018".

 Рейтинг презентує Центр міжнародних проектів "Євроосвіта" (http://www.euroosvita.net/) в партнерстві з міжнародною групою експертів IREG Observatory on Academic Ranking and Excellence (http://ireg-observatory.org/en/).

Детальніше...

Запрошуємо на семінар

scopuslogo    Запрошуємо на семінар з депонування результатів інтелектуальної діяльності та користування наукометричною базою даних Scopus, який  відбудеться 13 червня 2018 року о 14.00 в ауд. 340 центрального корпусу Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова (м. Київ, вул.Пирогова, 9, 3 поверх).

    Нагадуємо, що в університеті відкрито вільний доступ до користування базами даних Scopus та Web of Science.

Прес-служба університету

Вітання ректору В. Андрущенку

    kvity2Колектив факультету корекційної педагогіки та психології НПУ імені М.П. Драгоманова з величезною щирістю та любов’ю вітає Вас із заслуженим присудженням  Державної премії України в галузі науки і техніки 2017 року за Вашу спільну з колективом видатних українських науковців роботу «Цивілізаційний вибір України і соціальний прогрес».

Детальніше...

ТРИНАДЦЯТІ ЮРИДИЧНІ ЧИТАННЯ

13 jur zast  Запрошуємо до участі у роботі Міжнародної наукової конференції «ТРИНАДЦЯТІ ЮРИДИЧНІ ЧИТАННЯ. Українська державність: крізь призму часу (до 100-річчя Української національно-демократичної революції 1917–1921 рр.)», яка відбудеться 24 травня 2018 року з 10 години в центральному корпусі Національного педагогічного університету імені М.П. Драгоманова (м. Київ, вул. Пирогова, 9). Організатори: Національний педагогічний університет імені М. П. Драгоманова, Інститут держави і права імені В. М. Корецького НАН України, Науково-дослідний інститут інформатики і права Національної академії правових наук України, Центр правової освіти і науки, громадська організація  “Феміда”.

Детальніше...
   

 НПУ імені М.П. Драгоманова у соціальних мережах

   

Обери свою спеціальність  

123123112

   

Переведення та поновлення  

imgonline com ua GifAnimationTwoPic I0m3L8s6Qq2I

   

Піготовка до ЗНО  

Distant

   

Шукаю роботу  

шукаю роботу

   

Обери сам  

диципліна за вибором

   

Горизонт-2020  

   

Корпоративна пошта  

email

   

АРПУЄ  

book konst 

Педагогічна Конституція Європи: прийняття та реалізація

   

Рейтинги  

   

Хто на сайті?  

На сайті 311 гостей та користувачі відсутні

   

Канал новин  

   
   

Приймальна комісія

Адреса: 01601 м. Київ вул. Пирогова 9, кім 133.
Приймальна комісія працює:
Понеділок-п'ятниця
З 9:00 до 17:00, з 13:00 до 14:00 обідня перерва
Телефони для довідок: (044) 239-30-17, (044) 235-82-36
   

Вхід